Чехи в Україні

Перші чеські переселенці на теперішній північній частині Вінниччини Козятинщині, з’явились у 1876 році. Переїхали тоді в ці краї 108 чоловіків та 96 жінок і поселилися в Голендрах. На початку 1883 року переселенці отримали дозвіл на створення самостійної сільської громади. У 1891 році населений пункт було перейменовано у Миколаївське, згодом у Миколаївку. На початку ХХ століття в селі було 757 мешканців, які займались хліборобством, збудували кузню, млин, шинок, будували великі та світлі оселі. За років Радянської влади Миколаївка та її мешканці зазнали різних змін, пережили колективізацію, створення чеського колгоспу, репресії, важку війну, окупацію; 65 жителів села загинули на фронті. У важкі післявоєнні роки село відбудовувалось, розбудовувалось, з’явились нові вулиці, школа, чеська громада старанно і сумлінно трудилась, виховувала дітей, господарювала зберігаючи свої національні традиції. У Миколаївці народилось багато відомих людей, серед них: Георгій Йосипович Сухомел (1888-1966), – академік АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки; Василь Земляк (В’ячеслав Сидорович Вацик 1923-1977) – видатний український письменник, Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка.

Миколаївські чехи завжди усвідомлювали себе частиною чеського народу, берегли свої національні та культурні звичаї, навчали чеській мові дітей, співали народні пісні, танцювали народні танці. В різні роки історії села його жителі створили хор, організували відомий на весь район духовий оркестр. Все це передувало створенню краянського товариства. У 1990 році в Миколаївці було створено Чехословацьке культурно-освітнє товариство ім. Я.А. Каменського. За підтримки громади, ініціатором створення товариства виступив Ланкамер Й.Й, його і було обрано першим головою спілки. Робота товариства сприяла відродженню та збереженню національної чеської культури, мови, традицій та побуту. Членами товариства був створений місцевий етнографічний музей. У 1996 році товариство було перейменоване в Чеське культурно-освітнє товариство «Голендерські чехи». Новий поштовх у розвиток та життя товариства внесла наступний голова - Лановик Лариса Ярославівна, яка його очолила у 2008 році. Лариса Ярославівна за фахом вчитель, викладає в місцевій школі українську мову і літературу та чеську мову, а з 2012 року – директор Миколаївської загальноосвітньої школи. Завдяки цій чудовій людині, педагогу та ентузіасту своєї справи, в школі організовано кабінет чеської мови, бібліотека чеської літератури, працює «Музей чеської культури та побуту». Пані Лариса є засновником Молодіжного громадського об’єднання шкільних Євроклубів «Ми і Європа». У межах діяльності клубу організовуються зустрічі учнів з однолітками з інших міст, які також прагнуть жити в європейській державі, зустрічі з українськими та європейським політиками.

Але найбільшим надбанням голови товариства є фольклорно-етнографічний ансамбль «Студанка» («Криничка»). Це гордість усього села і району. Лариса Ярославівна організувала і очолює цей колектив ще з 1995 року. Самотужки вивчала та ставила народні чеські танці, розучувала пісні, підбирала костюми. За 20 річну історію свого існування колектив був учасником багатьох фольклорних фестивалів в Україні та за кордоном. У 2000 році йому присвоєно звання чеського «Зразкового» аматорського фольклорно-етнографічного колективу. Ансамбль складається з 3-х вікових груп від 5 до 37 років, більше 40 учасників. У 2003 році колектив «Студанка» виступав на головній сцені країни – Національному палаці «Україна». Дипломант ІІ, ІІІ, ІV,VІІ Міжнародних фестивалів краян у Празі. Колектив завойовував перші місця на цих фестивалях, виступав на сцені Тосканського палацу в Празі. Культурно-освітнє товариство «Голендерські чехи» двічі у 2008 та у 2012 роках виступало співорганізатором Всеукраїнських фестивалів чехів України. Так в жовтні 2012 року у місті Вінниці з ініціативи голови товариства «Голендерські чехи» пані Лариси Лановик с. Миколаївки Козятинського району при підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та сприянні Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації і Обласного центру народної творчості, в будинку обласної філармонії відбувся XV Всеукраїнський фестиваль чехів. Гостей та учасників фестивалю привітав Посол Чеської Республіки пан Іван Почух. У роботі фестивалю взяли участь творчі колективи 11 культурно-освітніх товариств: «Чеська беседа» зі Львова, товариство Волинських чехів із м. Житомира, товариство «Богемія» з м.Мелитополя, товариство «Влтава» з Криму, товариство «Чеська родина» з м.Одеси, товариство «Чехоград» із Запоріжської області, товариство «Матіце Волинська» з м.Луцьк, товариство «Богемія» з Миколаївської області, товариство «Мала Зубівщина» з Житомирської області, товариство «Вишеград» із м. Києва та товариство «Голендерські чехи» з Вінницької області.

За роки своєї діяльності товариство розширило рамки своєї діяльності, відродило мову, традиції, обряди, національні свята. Вже традиційним стало Святого Мікулаша, яке на початку березня проходить на сцені актової зали школи в Миколаївці. В цьому театралізованому дійстві приймають участь майже всі члени культурно-освітнього товариства, від мала до велика разом з директором школи та селищним головою, який і грає роль Св. Мікулаша. На свято приїздить багато гостей із району та області. Частим гостем є і посол Чеської республіки в Україні пан Іван Почух із родиною. Яскравість народних костюмів та звичаїв доповнюють запальні танці та спів колядок. На святі зявляються персонажі чеських народних звичаїв: мавки, чорти, ангели, три королі, потім Вертеп з маленьким Іісусом. Все це завдяки дружній чеській громаді, яка шанує свої національні звичаї та свята.

Історія виникнення та сьогодення чеської громади села Миколаївка викладена в книзі Лариси Лановик «Прадідів розчищені джерела», яка вийшла у світ в 2004 році. Матеріали цієї книги за згодою автора використані при підготовці цієї статті.

Українсько-чеське культурно-освітнє товариство «Вишеград », м.Київ

Товариство «Вишеград » було створено етнічними чехами, що проживають на Київщині восени 1992 року. Свою назву отримало від села «Вишеград », що знаходиться в Макарівському районі, де з середини 19 століття проживають сім`€™ї чехів-переселенців. Багато років при товаристві існує вокальний ансамбль «Вишеград », учасниці якого виконують чеські народні пісні, приймають участь в Всеукраїнських фольклорних фестивалях чехів України та краянських фестивалях в Празі.

Товариство «Чеська родина » місто Одеса

Товариство створене влітку 200 року. Має свій національно-культурний центр в якому є бібліотека художньої та навчальної літератури на чеській мові, аудіо та відеотека. Функціонує проект з вивчення чеської мови. Створено ансамбль чеської народної пісні, який є постійним учасником Всеукраїнських фольклорних фестивалях чехів України.

Товариство «Чеська беседа », місто Львів

Товариство було офіційно зареєстроване цісарсько-королівським намісництвом ще у 1867 році і належить до найстаріших чеських товариств поза межами Чехії. У 1939 році його діяльність була заборонена. У 1989 році було відновлено роботу чеського культурологічного товариства у Львові. При товаристві створено хор. За сприяння товариства у 2000 році було відкрило пам`€™ятник першому президенту Чехословаччини Томашу Масарику.

МАСАРИК, ТОМАШ ГАРРІГ (Masaryk, Tomas Garrigue) (1850–1937), перший президент Чехословакії. Народився 7 березня 1850 року в Годоніні на Сході Моравії у сім’ї кучера. У 1865 році, п’ятнадцятирічним хлопцем вступив до другого класу німецької гімназії у місті Брно, а у 1869 році переїхав до Відня. Навчався в Академічній гімназії і у 1872 році вступив до Віденського університету. Під час навчання в університеті публікував статті в чеському щомісячному журналі «Освіта» («Osveta»).  Навчався Масарик добре і закінчив два факультети: філологічний і філософський,. Захистив докторську дисертацію, став доцентом філософського факультету Віденського університету, а згодом і професором. У 1882 професор Масарик...

Ярослав Гашек (чеськ. Jaroslav Hašek), народився 30 квітня 1883 року у Празі, в сім’ї учителя гімназії, який згодом став службовцем у банку. У 6 років Ярослав почав відвідувати початкову школу, а у 1893 р. вступив до гімназії. В молодших класах він добре навчався, але після того як у 1896 році помер батько, матеріальне становище сім’ї різко погіршилось і Гашек залишив гімназію не закінчивши четвертого класу. Потім була робота в аптеці у якості учня, яка не дуже подобалась майбутньому письменнику і в 1899 році Гашек вступив до торговельного училища. По закінченні навчання у 1902 році розпочав кар’єеру банківського працівника. Проте вона не вдалась, бо вже у 1903 році його було звільнено. З цього часу Ярослав Гашек розпочинає публікувати свої літературні твори. В цьому ж році виходить його дебютна збірка віршів «Травневі вигуки», яку він видав разом з приятелем Л. Гаєком. У продовж десятиліття Гашек написав багато гумористичних оповідань та фейлетонів, Які побачили світ на сторінках газет та окремих збірок. В 1907-1912 роках Гашек працює співробітником в одній з анархістських газет, а потім  редактором анархістського журналу «Комуна», а потім редактором журналу «Світ тварин».

Масове переселення чехів з Австро-Угорської імперії на територію України почалося ще в першій половині XVIII століття. Катерина II заселяла Крим і запросила на півострів багатьох європейців. При переїзді цариця обіцяла переселенцям дати землю. Тоді 170 чеських сімей зважилися поміняти місце проживання. Другий етап чеської колонізації в Україні розпочався в другій половині XIX ст. Після відміни кріпосного права впродовж 60-70-х років виникли перші чеські поселення, зокрема на Волині, Людгардівка, Чехівка у Подольській губернії, а в Криму - Табор-Царевич. Багато чеських поселень у цей період виникало стихійно.

 Вікентій Хвойка народився у 1850 році у Чехії, в с. Семин, що на річці Ельбі  у шляхетській родині. Його рід був старовинного рицарського походження, але після однієї з середньовічних битв, у якій брали участь його предки, їхній маєток було спалено, всі родові документи загинули, й вони стали звичайними поселянами. В 1864 р. Він Хвойка закінченчив комерційне училище у місті Хурдимі і переїхав мешкати до Праги. Займався вивченням давньої історії та старожитностей, багато читав...