Відомі кавярні Чехії
З історії чеської кави...
В історичному районі Праги – Старому Місті, на розі вулиць Карлової та Ліліевої є один незвичайний будинок на якому зображений Золотий змій (Zlaty had). Колись будинок належав шевцю Пуркерту, потім кравцю Томашу, після нього будинком володів ювелір Міхал з лужицької Хотебузи, який у 1460 році докупив сусідній будинок на нинішній Ліліевій вулиці. Цей будинок цікавий тим, що пов'язаний з традиціями та історією кави в Празі. Першим продавцем кави, або, як тоді говорили, кафесідром, кажуть, був Горгос Гатала Ель Дамшскі. Патери єзуїтів його називали Георгіус Деодатус Дамаскенус, а пізніше патріотично Іржі Бодан Дамаський. Проте він не був арабом, як його пізніше називали в Празі, оскільки народився в Дамаску, а його батьки були вірмени або сирійці. У Дамаску він ходив у вірменську християнську школу і отримав гарну освіту та виховання. Батько Деодатуса був заможним купцем, у 1690 році відправив сина для набуття досвідуиза кордон, і молодий чоловік спочатку зупинився в Тріполі та Каїрі, де навчився добре розмовляти італійськю. У 1699 році приїхав до Риму, вивчив там ще й латинську мову, під впливом єзуїтів перейшов у католицтво і став їх фаворитом. Після чотирьох років перебування у Римі, захотів подивитися решту Європи. У 1704 році опинився у Відні, який після облоги 1683 року вже «пахнув кавою». Вперше каву у Відні на Замковій вулиці в будинку «У синьої пляшки» почав варити колишній військовий Колчинський, який під час облоги Відня був лазутчиком у турецькому таборі. Потім в цій кавярні до кави стали випікати печиво у формі півмісяця в пам'ять про поразку Туреччини. В цій кав'ярні довірливий Деодатус познайомився з якимось грецьким священиком, який йому розповів про Прагу і про те, що там ще не знають про такий напій як кава. Дамаскенус купив пару мішків кави і попрямував до серця Чехії. Однак, що стосується кави, то в Празі все було трішки не так. Каву там знали ще до поразки Туреччини під Віднем. Зерна кави продавалась в аптеках і лише за рецептом лікарів. В серпні 1688 якийсь Криштоф Лампен попросив колегію королівського Нового Міста про дозвіл на торгівлю шоколадом, лимонадом, чаєм та кавою у громадському місц. Та дозвіл не отримав, оскільки не мав привілеїв городянина.
Як тільки Деодатус досяг Праги, він відразу направився до своїх потужних покровителів - єзуїтів і показав їм рекомендації віденських братів. Побачивши з документів, що мова йде про старанного, хоча і молодого сина церкви, єзуїти наполягали в празькому управлінні, щоб там йому не відмовляли, як у випадку з Лампеном, а дозволили Іржі з Дамаска «кафесідерство» - підприємництво в такій формі і з таким раніше нечуваним товаром, як кавовий напій. Однак з мовою у цього смаглявого сина Сходу були складнощі. Знав він тільки італійську та латинську мови, тому з ним могли говорити тільки італійці, яких у Празі було достатньо або латинською - священики і вчені. Зрештою він пояснювався жестами, оселився спочатку на Малостранськой стороні Карлова моста в будинку 76- III, існуючому і досі. Будинок називався «У трьох золотих страусів». Цей «Араб», як його називали, виходив з невеликої крамнички зі своєю пересувною торгівлею, одягнений по-східному у кафтан, шаровари та черевики із загнутими носами. Це служило рекламою його підприємництву. На тюрбані у нього була особлива таця з глечиком з досі незнайомим в Празі духмяним та апетитним напоєм - кавою. Напій нагрівався на сковороді з тліючим вугіллям - її він носив в одній руці, а в іншій у нього був ларчик з чашками та смачним тростинним цукром. Він викрикував біля будинків спочатку ламаною німецькою мовою, а потім на не менш зіпсованій чеській, арабське слово «Каува», пропонуючи свій духмяний продукт. Після обходу повертався в свою крамничку, куди за ним йшли чисельні шанувальники кави, яку пили тут стоячи, так що на початках це була далеко не кав'ярня, а скоріше буфет. Єзуїти до Деоданатуса ставилися добре, тому що він часто приходив до них для бесіди або з якою-небудь рукописом для перекладу свого латинського або італійського трактату. Оскільки він проявияв себе як старанний католик досить непримиренного характеру, вони допомагали йому своїм впливом, і у 1707 році він отримав привілеї жителя Праги, а крім того йому повідомили, що в будинку «У золотого гада» 181-I є вільна крамниця, яку можна легко переробладнати у кав'ярню. На новому місці справи у Деодатус пішли краще, в 1714 році він одружився, і незабаром у нього і його чеської дружини Ганни з'явилися дочка і син. Його справи йшли б ще краще, якби він не відволікався від кавових справ на письменницьку працю. Він був автором різних навчальних і релігійних памфлетів і трактатів, але обізнану в торгівлі пані Деодатус ці твори не радували, і вона наполягала, щоб чоловік приділяв більше уваги кав'ярні. Однак графоман Деодатус писав і писав, його трактати носили пишномовні назви. Зависливим сусідам - євреям набридли його забіякуваті прокламації, і вони йому по-своєму помстилися – скупили векселя благочестивого Деодатуса. Це поставило його в глухий кут, тому що євреї його позбавили можливості взяти позику. У результаті вироку суду він втратив майже весь свій маєток та кав’ярню. Побожний кафесідр був змушений сховатися у Лейпцигу, щоб уникнути скандалів і не потрапити до в'язниці. В Прагу Деодатус повернувся через рік, і для початку наступного підприємництва привіз 16 фунтів чаю і кілька пляшок дорогого лікеру. «У Злати змія » він вже не жив. Коштів йому вистачало тільки щоб повернутися до першого поверху в «Трьох страусах», звідки він починав, і де його родина з п'яти чоловік вже насилу містилася. Дружина висловлювала невдоволення, сімейні сварки призвели до розпаду сім'ї. В цей час почали з'являтися і новіі празькі кав'ярні, каву почали привозити і інші торгівці, але Деодатус все продовжував писати і помер у віці 90 років, а пані Ганна продала запаси кави і, кажуть, знову вийшла заміж.
Відвідайте відомі кав’ярні у Чехії
Сьогодні чеські кав’ярні та цукерні належать до улюблених громадських місць не тільки чехів, але й туристів. Їхнім розквітом можна без сумніву вважати часи першої республіки (1918-1938 рр.), коли пообідня прогулянка на каву та закуску кожного недільного дня ставала доброю традицією. У кожному більшому місті Чеської Республіки і в наш час є хоча б один легендарний заклад зі своєю історією. Частиною цієї історії був занепад і забуття в часи комунізму та відродження після його падіння в 1989 році. Якщо хочете відкрити для себе подібний легендарний заклад, подаємо Вам кілька пропозицій.
Прагa
(Кав’ярня Славія)
Одна з найстаріших та найпопулярніших серед відвідувачів кав’ярень пережила кілька реконструкцій, однак вона зберігає свою чарівність та історичний дух. Була відкрита в 1881 р. та стала місцем, де збиралися чеські інтелектуали і митці. Із усіх назвемо хоча б композитора Антоніна Дворжака, письменника Ярослава Сейферта чи дисидента Вацлава Гавела. Кав’ярня знаходиться на Набережній Бедржіха Сметани (
(Ергартова цукерня)
Цукерня та кав’ярня у стилі функціоналізму з традиціями з 1937 р. Дві її зали розміщені в частині Праги, яка називається Летна (Letná), на вулиці Мілади Горакової (
(Кафе Лувр)
Кав’ярня «Кафе Лувр» на Національному проспекті (Národní Třída –
(Гранд Кафе Орієнт)
Кав’ярня розміщена на першому поверсі знаменитого кубістичного дому у Черної Матері Божої (U Černé Matky Boží) (
(Кафе Імперіал)
Будівля у стилі арт деко на вулиці На Поржічі Na Pořičí (
(У Мишака)
Найвідоміша у часи першої республіки празька цукерня Франтішека Мишака працювала в домі з рондо-кубістичним фасадом на Водічковій вулиці (
Карлові Вари
KavárnaacukrárnaColonada
Історія цього кафе така ж, як історія кафе «Захер» у Відні. Спочатку було маленьке кафе, де пекли і продавали виключно смачні вафлі. Потім вафлі, які назвалися «оплатки» стали такими знаменитими, як і місцева мінералка. Але, на відміну від неї, вони неймовірно смачні. Оплатки продаються підігрітими, можна взяти з начинкою - ванільною, шоколадною, лимонної.
Найсмачніші оплатки - з пилу з жару, тому пробувати їх краще всього в цьому ж кафе, де їх випікають до цих пір. Традиційно беруться 3 упаковки: з'їсти відразу, припасти на вечір і привезти додому.
Брно
Колбабова кав’ярня та цукерня (
Кав’ярня Ера (
функціоналізму було збудоване в 1928-1929 рр. за проектом архітектора Йозефа Кранза. Після націоналізації в 1959 р. її доля складалася непросто, але з 2011 року у цих просторах знову розміщено кав’ярню.
Земанова кав’ярня (
Острава
Кав’ярня Електра (
Плзень
Кав’ярня в Мнєштянске бесед) (
Вінницька афіша
Translate(Переводчик)
Про Чехію
-
-
Чеський журнал!
В якому ти можещ дізнатися більше про Чехію!!!
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Чеська - це легко!
Хто онлайн!?
Фестивалі
- XIV Международный мультижанровый фестиваль-конкурс CRYSTAL STAR PARIS
- Международный фестиваль-конкурс дизайна, моды и таланта L’ETOILE CHARMANTE
- ITALY GRANDMISS/MISTER/MODELS & FASHION SHOW9-16 июня 2018г
- VI Festival Stars Way Europe30.04 — 7.5.2017 Чехия — Италия (Прага, Лидо-ди-Езоло, Венеция, Верона)